Нам є чим захищати батьківщину

Вже сьогодні бійці підрозділів спеціального призначення різних силових відомств України, які діють у зоні АТО, активно застосовують «нестандартне» озброєння як вітчизняного виробництва, так і закуплене за кордоном.

У ході бойових дій, які сьогодні веде українська армія на Сході нашої країни, використовуються переважно ті зразки військової техніки та озброєння (ОВТ), які залишилися в Збройних Сил України ще з радянських часів. Причому це справедливо для всієї номенклатури ОВТ — від стрілецької зброї до літаків і вертольотів.

Сьогодні типове озброєння українського одиночного бійця в більшості випадків — це насамперед різноманітні модифікації автомата Калашникова (АК), пістолети (ПМ, ПС, ТТ), зокрема й української розробки («Форт»), а також різноманітні ручні гранати (РГД- 5, Ф-1, рідше РГН, РГО). Крім того, військовослужбовці армійських та інших підрозділів угруповання, зосередженого для проведення АТО, озброєні ручними кулеметами (РПК, ПК), різного роду гранатометами (переважно РПГ-7В, РПГ-18, РПГ-22, СПГ-9М, АГС-17 «Пламя», ГП-25), великокаліберними кулеметами (КПВ, НСВ «Утёс», рідше ДШК), снайперськими гвинтівками Драгунова (СВД) і деякими іншими типами і зразками піхотного озброєння ще радянського виробництва.

Ця зброя поки що розглядається командуванням Збройних Сил України та інших силових відомств країни як масове «стандартне» піхотне озброєння. Однак це зовсім не означає, що Україна й надалі буде використовувати виключно застарілу зброю. Так, уже сьогодні бійці підрозділів спеціального призначення різних силових відомств України, які діють у зоні АТО, вельми активно застосовують «нестандартне» озброєння (окремі зразки) як вітчизняного виробництва, так і закуплене за кордоном. Передусім це стосується снайперських гвинтівок, а також індивідуальної зброї ближнього бою (штурмових гвинтівок, пістолетів) та інших елементів одиночного озброєння.

Наприклад, деякі українські підрозділи спеціального призначення мають на озброєнні українські снайперські гвинтівки — VPR.308Win/VPR.338LM фірми «Зброяр», «Форт-301», які виготовляє вінницький НВО «Форт», а також штурмові гвинтівки «Форт-221» і «Форт-224» спільного виробництва України й Ізраїлю. Крім того, недавно вищому військово-політичному керівництву країни були продемонстровані й інші зразки піхотного озброєння вітчизняної розробки, покликані стати основою індивідуального майбутнього озброєння військовослужбовця українського війська. Вони при достатньому фінансуванні можуть масово замінити у Збройних Силах України та інших силових відомствах країни зброю радянського періоду, зокрема й ручні та великокаліберні кулемети, гранатомети тощо.

Стосовно більш важкого озброєння, яке застосовується українською армією в зоні АТО, можна сказати, що воно за деяким винятком відповідає стандартному озброєнню частин і підрозділів сухопутних і повітряно-десантних військ радянської армії періоду кінця 80-х — початку 90-х років минулого сторіччя.

Серед важкого піхотного озброєння, яке використовує українська армія, — зенітні установки ЗУ-23–2, міномети, в тому числі самохідні (120-мм і 82-мм типу — 2С12 «Сани», 2С9 «НОНА-С», 2Б9 «Василёк» та 2Б14 «Поднос»), протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) типу 9М111М «Фагот» і 9П149 «Штурм-С». Доволі активно також використовується ствольна і реактивна артилерія (самохідні артилерійські установки — САУ типу 122-мм 2С1 «Гвоздика», 152,4-мм 2С3 «Акация» і 2С19 «Мста-С»), буксирувана артилерія типу 152-мм Д-20 «Хитин» і 122-мм Д-30, реактивні системи залпового вогню — РСЗВ типу 122-мм БМ-21 «Град» і 220-мм 9К57 «Ураган». Типи і види цього озброєння, дуже різні щодо розробки, а також прийняття на озброєння як штатні засоби, в переважній кількості теж відносяться до радянського періоду.

Однак сьогодні в Україні є цілком реальні перспективи переходу Збройних Сил на модернізовані й розроблені власними силами зразки озброєння. Так, найближчим часом Державний концерн «Укроборонпром» почне поставку до нашої армії нових модернізованих реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Вони являють собою РСЗВ БМ-21 «Град», модернізовані на українських підприємствах до рівня «Бастіон-1» і «Бастіон-2». За характеристиками їх можна порівняти з російськими модернізованими РСЗВ «Торнадо-Г».

Ще однією унікальною розробкою є українсько-білоруський протитанковий ракетний комплекс «Скіф» з протитанковою керованою ракетою української розробки. Сама ПТКР створена столичним ДП «ДержККБ «Луч» за модульною схемою, що відповідає сучасним тенденціям виробництва озброєння. Українські конструктори також створили протитанкові керовані ракети для озброєння танкової техніки «Комбат», протитанкові керовані ракети для озброєння легких видів бронетехніки «Стугна».

Крім того, на основі даних ракет створені переносний варіант ПТРК «Скіф» і полегшений переносний комплекс «Корсар». Ці переносні ПТРК вже стоять на озброєнні Сухопутних військ України. Розробляється проект встановлення цього комплексу на бойові вертольоти.

Українська бойова техніка, задіяна в зоні АТО, так само в більшості випадків належить до радянського періоду, хоча тут і зустрічаються зразки вже вітчизняної розробки або модернізації. Наприклад, поряд із бронетранспортерами ще радянського періоду (БТР-60, БТР-70, БТР-Д і БТР-80) у зоні АТО вже активно використовуються БТРи української розробки — різні модифікації БТР-3Е і БТР-4Е. Так само українською армією в зоні конфлікту активно використовуються бойові машини піхоти (БМП) — БМП-1 і БМП-2, бойові машини десанту (БМД-2) і танки.

Стосовно останніх варто зазначити, що поряд з основним бойовим танком Т-64БВ та Т-64БВ1, які дісталися українській армії у спадок від СРСР, в зоні АТО доволі активно застосовується український варіант модернізації цих танків — Т-64 БМ «Булат». Принаймні підрозділи однієї з танкових бригад ЗС України, які беруть участь у боях, озброєні саме такими танками.

Загалом же перспективи оснащення Збройних Сил України новими танками на сьогодні виглядають цілком оптимістично за умови належного фінансування даної програми державою та наявності технологічної можливості налагодити їхнє серійне виробництво. Варто нагадати, що сам танк Т-64 розроблявся в радянський час Харківським конструкторським бюро з машинобудування імені О.О. Морозова. І варіанти його подальшої модернізації, зокрема Т-64 БМ «Булат», так само є продуктом цього підприємства.

Крім того, ним же здійснена новітня вітчизняна розробка в цій сфері — основний бойовий танк Т-84 «Оплот», фактично вже прийнятий на озброєння ЗС України, що спрощує укомплектування підрозділів ЗС цією технікою в майбутньому, звичайно ж, за умови достатнього фінансування цього процесу. Загалом же в нашій країні вже давно успішно розробляються, випробовуються і приймаються на озброєння нові зразки всієї лінійки бронетехніки, яка застосовується сучасними арміями на полі бою, — від легких броньованих багатоцільових автомобілів («Дозор-Б» і «Вепр») до танків (Т-84 «Оплот»). І сьогодні вже відомі приклади успішного практичного застосування такого роду розробок.

Так, Кременчуцький автомобільний завод (КрАЗ) на сьогодні є основним розробником автомобільної техніки для потреб української армії, причому це стосується всіх типів і видів автомобільної техніки. Як неодноразово заявляли представники ПАТ «АвтоКрАЗ», сьогодні це підприємство має всі можливості для забезпечення української армії сучасними, потужними вантажівками в будь-якій кількості, в будь-якій комплектації і з будь-якими компонувальними рішеннями. Це своєю чергою дозволяє вести мову про наявність достатніх перспектив переведення української армії з «Уралів» і КАМАЗів на вітчизняні КрАЗи (які за своїми ТТХ перевершують автотехніку радянського виробництва) як базові вантажівки для Збройних Сил України. Слід зауважити, що перші партії автомобільної техніки військового призначення розробки і виробництва ПАТ «АвтоКрАЗ», зокрема КрАЗ-6322 «Солдат» (6х6), КрАЗ-5233ВЕ «Спецназ» (4х4), багатоцільові шасі й бронеавтомобілі КрАЗ «Куга» (KRAZ Cougar) і КрАЗ «Спартан» (KRAZ Spartan) вже надійшли на озброєння підрозділів ЗС та Національної гвардії, які беруть участь в АТО.

У сфері авіаційної техніки, яка застосовується в зоні АТО, а також безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Україна так само має всі перспективи для нарощування бойових можливостей своїх силових підрозділів. Особливо це актуально у сфері БПЛА — через характер і особливості бойових дій, які ведуться в зоні АТО, де процес розвідки, коригування та наведення дистанційних засобів ураження виходить на чільні позиції.

Щодо української авіаційної техніки, яка застосовується командуванням українських військ у зоні бойових дій, слід вести мову про штурмову (Су-25), бомбардувальну (Су-24М), розвідувальну (Су-24МР, Ан-26, Ан-30), військово-транспортну (Ан-24, Іл-76) і винищувальну (МіГ-29 і Су-27) авіацію. В армійській авіації Сухопутних військ, а також авіаційними підрозділами МНС та МВС там активно використовуються вертольоти типу Мі-8Т, Мі-17 та вертольоти вогневої підтримки типу Мі-24В/ВП/П.

Поряд з боєготовою авіаційною технікою радянського виробництва, яку українська армія застовує в конфлікті, діє й авіатехніка, модернізована на вітчизняних підприємствах. Це має суттєво підвищити можливості української бойової авіації в сфері боротьби з наземними цілями, що досить актуально для ведення бойових дій у зоні АТО. Наприклад, модернізовані на українських авіаремонтних підприємствах до рівня Су-25М1 радянські штурмовики Су-25 сьогодні цілком успішно виконують завдання зі знищення захищених та інженерно обладнаних позицій терористів у зоні АТО.

Також активізувалися роботи з підвищення рівня захищеності вертольотів армійської авіації від засобів ППО (система КТ-01АВ «АДРОС»), їхньої модернізації (до рівня Мі-8МСБ-В і Мі-24ПУ1) і оснащення новими українськими двигунами ТВЗ-117ВМА-СБМ1В —02. Зважаючи на те, що терористи мають у зоні АТО досить ефективну систему ППО, актуальність цих робіт важко переоцінити.

Слід також зазначити, що в ході АТО деякі підрозділи української армії досить активно застосовують БПЛА для ведення розвідки в тактичній ланці, наведення і коригування дистанційних вогневих засобів ураження, наприклад, ствольної артилерії або РСЗВ. Вже успішно проведені випробування спеціального тактичного БПЛА «переднього краю», створеного ентузіастами за програмою «Народний БПЛА», і зараз проект фактично запускається в серію.

Загалом же в цій сфері українськими конструкторськими бюро і спеціалізованими виробничими організаціями ведеться відразу кілька розробок, наприклад, М-6 «Жайвір», М-7 «Небесний патруль», «Сокіл-2», «Стрепет-С» тощо. До того ж ці розробки охоплюють значний спектр можливого застосування БПЛА як тактичної, так і оперативної ланки. На думку безпосередньо командування сил АТО, розробка та оснащення їх такою технікою дозволить суттєво вдосконалити методи проведення конкретних операцій у зоні АТО та знизити рівень втрат і руйнувань.

Костянтин МАШОВЕЦЬ,

«Народна армія»

УНІАН в Google News