За Україну, за її волю, за життя

Потрапивши в засідку, під нищівним вогнем терористів старший лейтенант Зеленський до останнього прикривав бійців, даючи їм можливість перегрупуватися.

Президент України Петро Порошенко присвоїв звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» командиру групи 8-го окремого полку спецпризначення оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗС України старшому лейтенанту Євгенію Зеленському (посмертно).

Випускника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Євгенія Зеленського нагороджено «за героїзм і самопожертву, виявлені у захисті територіальної цілісності Української держави, вірність Військовій присязі», йдеться в указі глави держави.

17 червня в місті Щастя Луганської області групі Євгенія Зеленського було дане завдання визволити з полону іншу групу. Потрапивши в засідку, під нищівним вогнем терористів старший лейтенант Зеленський до останнього прикривав бійців, даючи їм можливість перегрупуватися. У результаті спецпризначенці відбили напад, солдати вижили, а їхній командир — 23-річний старший лейтенант Євгеній Зеленський — отримав поранення, несумісні з життям, від яких помер у реанімаційному відділенні Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України в Києві.

Євгеній Зеленський народився 28 січня 1991 року в німецькому місті Потсдам. Змалку бачив себе у війську, як і його батько, котрий присвятив життя службі в Збройних Силах України. Тож після закінчення школи Євгеній вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де впродовж чотирьох років набував фах військового розвідника.

Навчаючись у видовому військовому виші, курсант Зеленський завдяки своїм організаторським здібностям був призначений на посаду командира навчальної групи.

"Сержант Зеленський завжди був на своєму місці, — пригадує його колишній командир майор Олександр Купінський, який тоді очолював навчальний курс. — Поняття особистої зразковості, відповідальності за особовий склад та порядності були для нього пріоритетними, й за це він користувався заслуженим авторитетом не лише серед підлеглих, але й серед командирів".

Євгеній стабільно вчився на «добре» та «відмінно» і завжди переймався станом дисципліни та навчання курсантів його групи. Особливо прискіпливо ставився до набуття підлеглими практичних навичок за фахом під час польових виходів.

"Головною метою для Євгенія завжди був не особистий успіх, а позитивний результат усього колективу, — розповідає старший викладач кафедри тактико-спеціальних дисциплін підполковник Ігор Польцев. — Пам’ятаю, як вже перед випуском із академії під час державних екзаменів хлопець особисто контролював, як його підлеглі складали кожен іспит. Він не просто робив те, що повинен в такому випадку робити командир, а всіляко підтримував своїх однокурсників, й кожна відмінна оцінка за індивідуальні знання підлеглих для нього були досягненням всієї навчальної групи".

Після навчання в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного лейтенанта Євгенія Зеленського направили для проходження подальшої служби на посаду командира групи до 8-го окремого полку спеціального призначення.

Два роки по тому, коли територіальна цілісність, суверенітет та незалежність України опинились під загрозою, старший лейтенант Зеленський у складі свого підрозділу вирушив виконувати завдання на Схід країни.

Зі своїми підлеглими він завжди перебував у найгарячіших бойових точках. Командування довіряло офіцеру виконання надскладних завдань, а його бійці завжди були впевнені у своєму командирі. Їхню довіру він постійно виправдовував, а у найвідповідальніший момент ціною власного життя врятував свій підрозділ, довівши право носити звання Героя.

Ті, з ким він навчався військовій справі, його друзі, товариші по службі та командири пам’ятають Євгенія Зеленського завжди життєрадісним та налаштованим на позитив. У кожній непростій ситуації він намагався бути оптимістом і вселяв таку віру в інших. Він віддавав усього себе служінню Батьківщині та Українському народові. Не маючи ще власної сім’ї, Євгеній усю свою любов та турботу віддавав батькам та двом сестрам. Проте планів на майбутнє та майбутнє всієї країни в Героя України Євгенія Зеленського було більше, ніж на одне життя.

На жаль, справжній друг, обдарований командир, мужній воїн й просто порядний та чуйний син своєї країни Євгеній Олександрович Зеленський пішов із життя таким молодим.

Весь колектив академії висловлює щирі співчуття рідним та близьким старшого лейтенанта Євгенія Зеленського через його героїчну загибель в ім’я майбутнього України. Його подвиг назавжди залишиться в серцях вихованців військового вишу та пам’яті всіх прийдешніх поколінь українців.

Слава Україні! Слава її героям!

Антон МИРОНОВИЧ,

Львів

УНІАН в Google News