Сапери переднього краю

Ще зовсім недавно Інтернет просто «вибухнув» від повідомлення про звільнення Збройними Силами міста Слов’янськ і його околиць. А фотографія з вояками, які встановили Державний прапор України над мерією міста, — миттю розлетілася по всіх інформаційних агенціях. Слід зауважити, що відразу за ними увійшла до цієї будівлі група саперів 143-го Центру розмінування.

— Що стосується мерії Слов’янська, або «білої будівлі», як ми її називаємо між собою, то там довелось добряче попрацювати. У приміщенні було встановлено декілька вибухових зарядів, причому різними методами. Зокрема, у підвалі стояла розтяжка, яка мала спрацювати на відкривання вхідних дверей. Сам заряд знаходився у вогнегаснику, який був напханий болтами, цвяхами, а на додачу — пострілом від гранатомета. Довелось тут зіткнутися і з саморобним вибуховим пристроєм, поставленим у невилучаємий стан: 8 штук 30-мм боєприпасів були покладені в ящик таким чином, що при зрушенні його з місця, пролунав би вибух. Отже, цей пристрій розбивали гідроударом. Був тут і «сюрприз», підведений до вимикача світла, — розповів заступник начальника відділу розмінування 143-го Центру майор Валентин Мельничук.

За словами Валентина Олександровича, таке мінування було невипадковим. У підвалі будівлі мерії тоді виявили схованку, з якої вилучили цілий арсенал різноманітної зброї. Зокрема понад 30 протитанкових керованих ракет та більше 20 ящиків ПЗРК «Ігла», боєприпаси до стрілецької зброї тощо. Цей арсенал вивозили двома КАМАЗами!

Мінують терористи не тільки державні будівлі та установи, а й автомобільні шляхи, мости, дороги, якими пересуваються і мирні мешканці. Тому першими, хто вступає у містечка і села, прокладає «дороги життя» для машин з продуктами, убезпечує як військових, так і мирне населення від фугасів, мін, різноманітних саморобних вибухових предметів, є саме сапери.

В одному з польових таборів неподалік Слов’янська працює декілька груп розмінування. Їхня робота пов’язана з постійним ризиком для життя. Та й працювати доводиться, незважаючи на втому.

— Деколи по три доби на виїзді, деколи на завдання виїжджаємо вночі. Складність роботи полягає в тому, що не знаєш, що і де встановлено. Тому треба бути дуже уважним і обережним, та й костюм сапера важить близько 16 кілограмів. У спеку в ньому працювати дуже важко. Крім того, регулярно обстрілюють терористи, — розповів командир групи розмінування старший лейтенант Валерій Ткачук.

Незамінними помічниками наших саперів є службові собаки Ларс і Джек. Саме вони грають першу скрипку під час пошуку вибухонебезпечних предметів у будівлях і приміщеннях.

Сапери кажуть, що мінування будівель у визволених містах — справа рук підготовлених спеціалістів. У деяких випадках зустрічалися навіть рухомі датчики цілі. Такі ми можемо бачити в кінофільмах — лазерні контролери перетину певної зони. Таке не в кожній армії є на озброєнні, а щоб навчитися всім цим користуватися, потрібно чимало часу.

— Мирні жителі дякують нам за роботу. За їхніми словами, на територію Донецької та Луганської областей протягом трьох останніх років через кордон завозилось дуже багато боєприпасів і зброї. Тож робота продовжується, — зауважив заступник начальника відділу розмінування 143-го Центру майор Валентин Мельничук. — Тільки у Слов’янську треба розмінувати близько 40 об’єктів, зокрема дитячі садочки та школи, фабрики і заводи, будівлі силових відомств та органів державної влади.

Віталій Стечишин, Вадим Мисник,

«Народна армія»

УНІАН в Google News