REUTERS

Про Іловайськ, другий фронт і п'яту колону

18:55, 15.09.2014
15 хв.

У суспільстві склалася думка про те, що під Іловайськом українська армія зазнала нищівної поразки, а військове керівництво практично розписалося у своїй непрофесійності. Днями Міністр оборони України генерал-полковник Валерій Гелетей відхилив завісу таємничості.

Це сталося після виведення всіх груп спеціального призначення, які діяли в Донецьку, Горлівці, Іловайську, Луганську та інших містах з метою звільнення цих населених пунктів від терористів.

— Ми вже знаходилися в частині міста Луганськ, наступним кроком мало стати повне звільнення від терористів Луганська, Донецька і Горлівки. Саме на цій стадії Путін зрозумів, що війна з тероризмом в Україні завершується, і ввів на територію нашої держави регулярні збройні сили Російської Федерації, — зазначив генерал-полковник Валерій Гелетей. — Саме тоді змінився формат війни. Від боротьби з терористами і представниками спецслужб Росії, феесбешниками, «чеченцями», представниками різних російських ультрас-партій та рухів — до широкомасштабної з регулярними збройними силами Росії.

Одночасно очільник військового відомства прокоментував і значну кількість чуток, які завдяки ласим на сенсацію медійникам та політикам почали сприйматися в суспільстві як страшна правда.

Відео дня

— Потік інформації, що сьогодні спрямований на критику Міністерства оборони, є загрозою для системи оборони, для обороноздатності держави. Правда в тому, що ця критика не відповідає дійсності. Ті, хто це говорить, або добре все розуміють і навмисно вводять суспільство в оману, або просто некомпетентні, але прагнуть стати відомими. Саме тому важливо, щоб суспільство отримувало об’єктивну інформацію про події, які відбулися і відбуваються, — наголосив Міністр оборони України генерал-полковник Валерій Гелетей під час брифінгу в «Укрінформі». — На жаль, у нас тривають бойові дії і оперативне інформування часто межує з розголошенням військової таємниці.

Дайте добровольцям танки!

— Хотів би, щоб усі розуміли, що Міністерство оборони і я як міністр оборони відповідаю за ті підрозділи, які входять до складу Збройних Сил України або які були сформовані під прапором Міністерства оборони: аеромобільні, механізовані, артилерійські бригади, батальйони тероборони, а також добровольчий підрозділ «Айдар». Решта добровольчих підрозділів і батальйонів, зокрема «Шахтарськ», «Донбас», «Азов», «Миротворець» тощо, безпосередньо підпорядковані МВС України. Це означає, що у МВС їх формують, забезпечують, призначають командирів і керують ними. Як міністр оборони відповідно до чинного законодавства я на них не маю жодного впливу, зокрема щодо забезпечення зброєю, боєприпасами і технікою, — пояснив генерал-полковник Валерій Гелетей.

Не всі добровольчі батальйони підпорядковуються Міноборони / УНІАН

— Саме тому, коли на адресу військового відомства надходять листи з проханням озброїти ці підрозділи чи надати їм техніку, вони пересилаються за приналежністю, бо виконання викладених у них вимог знаходиться в межах компетенції інших відомств.

Зброю — «наліво»?!

Останнім часом нової сили набула хвиля публікацій на тему, що Міністерство оборони, замість того, аби закуповувати необхідну війську зброю, виробляє й одразу її продає. Створює негативне ставлення суспільства до відомства й інформація про наявність на рахунках Міноборони коштів, які начебто не використовуються. Коментуючи ситуацію, генерал-полковник Валерій Гелетей зазначив, що в управлінні Міністерства оборони немає жодного підприємства, яке виробляє зброю, як дехто заявляє.

Всі гроші Міноборони - законтрактовані / УНІАН

— Міністерство оборони також не продало жодного патрона, адже не займається торговельною діяльністю. Твердження про те, що Міністерство оборони не закуповує новітню зброю, та інші звинувачення вводять в оману суспільство. Всі гроші, які ще є на рахунках Міноборони, законтрактовані. Вони спрямовані на закупівлю зброї та необхідного майна. Річ у тім, що відповідно до чинного законодавства, військове відомство не має права оплатити постачальникові ні копійки, доки той не поставить товар чи не надасть послугу відповідно до угоди. Що стосується закупівлі новітньої зброї, то перед Міноборони стоїть дилема: купити 1 танк чи відремонтувати 10. В умовах війни доводиться обирати кількість, бо коштів не вистачає, щоб і забезпечити всіх новітньою зброєю, яка зараз вкрай необхідна, і зробити це в достатній кількості, — зазначив Міністр оборони.

«За 2 місяці було звільнено понад 70 населених пунктів Донбасу»

Зараз кожен, хто вважає себе військовим експертом, виставляє оцінку діяльності Міністерства оборони України, Генерального штабу, керівництву АТО, навіть керівникам секторів та комбатам. Чимало серед них цивільних, які ніколи не заглиблювалися у специфіку військової діяльності, а також учасників АТО — солдатів, командирів нижчої ланки, учасників добровольчого руху, волонтерів. На жаль, маючи змогу швидко поширювати свої думки та висновки, ці люди формують у суспільстві негативний імідж військового керівництва. Офіційні джерела програють їм у оперативності через необхідність поширювати лише виважену та перевірену інформацію, а також у вірогідності, адже не розповсюджують «сенсацій», які, за законами жанру, користуються в суспільстві значно більшим попитом, ніж правда без істерик і прикрас.

Щодо добору кадрів у керівництво АТО генерал-полковник Валерій Гелетей нагадав, що на початку всіх подій він не був міністром і брав участь у бойових діях.

— Я бачив дії всіх керівників силових і оборонних відомств. Знаю, хто повтікав з райвідділів, залишав напризволяще держструктури та органи влади. Ми бачили небоєздатність тих підрозділів, які передусім мали забезпечувати і локалізувати негативний процес, який тільки починався. Я був з підрозділами на горі Карачун, де ми вперше були обстріляні з мінометів. Тому можливості кожного керівника мені відомі. Коли я став міністром оборони 3 липня, то разом з начальником Генерального штабу ми відразу визначили, хто повинен керувати АТО. Їх не треба було перевіряти. Вже через день ми почали наступ. За 2 місяці було звільнено від терористів понад 70 міст і населених пунктів Донбасу. Це була цілеспрямована наступальна операція Збройних Сил на Донбасі. Політики та діячі, даючи цьому неправильну оцінку, б’ють не тільки по довірі до військового командування, а й по обороноздатності держави, — наголосив Міністр оборони України генерал-полковник Валерій Гелетей.

Запитайте правду про Іловайськ у військових

«Розкручуючи» тему подій під Іловайськом, мало хто має змогу об’єктивно оцінити події, які відбувалися у той же час на інших напрямках. Наприклад, практично забутий на іловайському тлі наступ російських військ на Луганськ створив видимість другорядності цього напрямку. Однак, зважаючи на сили та засоби, які Росія кинула в північному напрямку, саме удар на Луганськ був головним. Суспільство про це майже не знало, бо військові, які билися з ворогом, не мали часу писати, телефонувати чи ходити по ток-шоу. Проти них Росія кинула потужні сили: міномети калібру 240 мм під назвою «Тюльпан» (їхні міни пробивали всі перекриття 5-поверхових будівель і розривалися в підвалі), танки, артилерію, реактивні системи залпового вогню «Смерч», «Ураган», «Град». Наші війська грамотно побудували систему оборони, що дозволило їм організовано відступити, зберегти боєздатність, завдавши ворогові таких втрат, що він відмовився від своїх намірів. Приблизно те саме відбулося й під Іловайськом. Попри раптовість нападу, переважаючі сили росіян не змогли виконати поставлене завдання. Передусім через втрати, яких зазнали від наших підрозділів. Детальніше про ці події та про спекуляції навколо них розповів командувач військ оперативного командування «Південь» генерал-лейтенант Руслан Хомчак.

— Під час виходу з Іловайська і прориву боєм там знаходилось 14 підрозділів з різних військових частин Збройних Сил України і 6 підрозділів МВС. Жодного з військовослужбовців цих підрозділів я не можу назвати боягузом. Я маю право давати таку оцінку, тому що я там був старшим військовим начальником.

REUTERS

Розповідаючи про події, які відбувалися під Іловайськом, генерал-лейтенант Руслан Хомчак звернув увагу на те, що сьогодні існує чимало охочих дати свої коментарі чи оцінки. Він запропонував «експертам» послужити в оперативному командуванні «Південь».

Та навряд чи хтось пристане на таку пропозицію, адже глибина поширюваних аналізів неспівставна з їхньою тенденційністю та істеричністю. У серйозних інституціях та військових штабах таке точно не вітається.

Наприклад, чималого резонансу набула вперто поширювана сентенція про відсутність взаємодії військових і добровольчих формувань, про неузгодженість дій та бездіяльність армії в інтересах добровольців, про відсутність під Іловайськом армійських підрозділів, артилерії тощо. Стосовно цього командувач зазначив, що, маючи право приймати рішення одноосібно, як командир і єдиноначальник завжди вислуховував думку всіх командирів.

— Командири батальйонів МВС «Донбас», «Дніпро», «Світязь», «Херсон», «Миротворець», «Івано-Франківськ» знали кожен крок, який ми мали робити. Все узгоджувалося, жодне рішення не приймалося одноосібно. Усі батальйони були забезпечені боєприпасами, пальним. Ми не ділили підрозділи за відомствами — на війні ми всі в одній обстановці однаково ризикували життям, — наголосив генерал-лейтенант Руслан Хомчак.

— Добровольчі батальйони не робили жодного кроку без підтримки артилерії, було вчасно забезпечено підвезення боєприпасів. На жаль, 24 серпня артилерію знищили — її шість годин накривали вогнем під контролем російських безпілотників, — додав начальник бронетанкової служби озброєння ОК «Південь» полковник Євген Сидоренко.

Того ж дня, за словами командувача військ оперативного командування «Південь», і його командний пункт, і декілька підрозділів протягом 4,5 годин перебували під інтенсивним вогнем. Земля навколо наших позицій буквально випалювалася гектарами. Після такого єдиним вірним рішенням був відхід.

— Напередодні, 28 серпня, ми отримали пропозицію від російських військових скласти зброю і вийти вказаним ними маршрутом. На цю пропозицію жоден з командирів підрозділів не пристав. З 29 серпня почався організований вихід з Іловайська. Усі добровольчі батальйони, підрозділи Збройних Сил, 40-й батальйон територіальної оборони вийшли з Іловайська на рубіж Монопольє — Агрономічне, що за шість кілометрів на південь, майже без єдиного пострілу, без втрат. На жаль, з рубежу Монопольє — Агрономічне ми йшли вже з боями, — повідомив генерал-лейтенант Руслан Хомчак.

Оцінюючи подальші події, він акцентував увагу на надзвичайно високому бойовому дусі своїх підлеглих.

— Всі вони розуміли, що перед ними — загарбник, і були готові битися з ворогом. Коли в населеному пункті Чумаки колона, яку я вів, натрапила на засідку, і по нас відкрив вогонь артилерійський дивізіон, військовослужбовці Збройних Сил і добровольчих батальйонів прийняли бій. На щастя, попри роботу засобів РЕБ противника, нам вдалося передати свої координати і отримати підтримку авіації. Ворожі артилерійські позиції, незважаючи на щільне протиповітряне прикриття, зрівняли з землею. Льотчики — герої. Мені дуже прикро, що не всі вийшли з того бою. Але я пишаюся тим, що всі в цей бій йшли свідомо, знаючи, що вони на своїй рідній землі, захищають її і не здадуть російським солдатам, — наголосив командувач.

— До речі, саме російські десантники вийшли до наших військових з пропозицією про обмін полоненими, і саме від них пролунали слова про необхідність «зробити коридор», аби врятувати одне одному життя, — зазначив генерал-полковник Валерій Гелетей. — Ветерани війни в Афганістані підтвердять, що буває, коли ворогуючі сторони домовляються, бо кожен хоче жити. Так само була домовленість між російськими і українськими командирами на місцях. Наші військові вийшли з Іловайська без пострілів, адже в їхній колоні були російські десантники, яких домовилися відпустити після того, як пройдуть коридором. Але як тільки інформація дійшла до керівництва Генерального штабу ЗС Росії, прийшла вказівка на розстріл цієї колони!

Міністр наголосив, що з отриманням інформації про розстріл колони з мінометів, систем «Град» і «Смерч» реакція була миттєва.

— Ми підняли бойові літаки — два штурмовики Су-25 і два літаки МіГ-29. Пілоти йшли на смерть, адже за тих умов зберегти літак було практично неможливо. Але вони розуміли, що якщо не піднімуться і не знищать ворожі позиції, шансів вийти не буде ні в кого з колони. Літаки виконували завдання на висоті 300 метрів над землею. Один літак у цій боротьбі ми втратили.

— Іловайськ допоміг нам повірити у власні сили. Люди повірили в себе, свою зброю. Повірили, що можуть бити ворога, — зазначив начальник бронетанкової служби озброєння ОК «Південь» полковник Євген Сидоренко, який теж пройшов вогненними маршрутами з-під Іловайська. — Він показав нам самим, що ми можемо знищувати ворога, що в нас є Збройні Сили, здатні перемагати.

REUTERS

Офіцер також наголосив, що грамотно організована оборона дозволила українським військовикам утримати практично всі напрямки, по яких здійснювали наступ терористи і російські військові.

— Після вторгнення російських військ ми не допустили жодного їхнього прориву. Вони намагалися пробитися, увійти до нас у тил, розчленувати наше угруповання і розбити всіх поодинці. Цього не сталося. І в цьому заслуга всіх, хто там був — кожного на своїй ділянці, в окопі, на одиниці техніки, — зазначив він. — Наприклад, коли пішла колона, 2-га протитанкова батарея 51-ї окремої механізованої бригади прикривала дорогу Іловайськ-Кутейникове. Артилеристи прийняли нерівний бій — їм протистояли 16 одиниць бронетехніки, серед них — 4 танки. Щоб пригнітити вогонь ворога, аби артилеристи могли заряджати гармати, їм на допомогу прийшов розрахунок зенітної установки ЗУ-23-2, встановленої на звичайному ЗІЛ-131. У цьому бою наші військові підбили три бойові машини ворога. Протягом двох діб тримав оборону підрозділ інженерних військ. Військовослужбовці інших тилових підрозділів з кулеметів та зенітних установок вели вогонь для того, щоб зупинити ворога.

Сам полковник Євген Сидоренко воював на трофейному танку Т-72, який наші інженери, пошкодивши, відбили в росіян, а він з колегами відновив до бойового стану і використовував за призначенням.

Словом, «іловайський котел», як його охрестили у ЗМІ, став одночасно й іспитом для військових, і свідченням того, що воювати наша армія вміє. Військові знають, що після кожної операції чи бою проводиться детальний їх аналіз. Так само він робився й щодо Іловайська. Крім того, зараз Генеральна прокуратура України, група депутатів Верховної Ради проводять розслідування.

— Впевнений, що фахівці визначать, що саме сталося під Іловайськом, і назвуть причини цього, — зазначив генерал-лейтенант Руслан Хомчак.

Щоправда, чи набудуть висновки фахівців розголосу, невідомо, адже чимала частка їх становитиме державну таємницю.

Роман Бакуменко, видання "Народна армія"

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся