narodka.com.ua

Вивчаємо карту Донбасу за звільненими містами

12:29, 14.07.2014
14 хв.

Помітну зміну настроїв українців після звільнення українською армією за останні майже два тижні низки міст Донбасу від терористів ми добре помітили вже в Ізюмі дорогою до Слов’янська та Сіверська.

А ще місяць тому, за словами наших колег, які працювали у зоні АТО до нас, в Ізюмі в розмовах тамтешніх мешканців домінувала неоголошена війна, хоча там не чути постріли чи вибухи. Але коли ти знаєш, що за 50-70 кілометрів від твоєї оселі лунають автоматні черги, вибухи мін, ціна миру у свідомості людей зашкалює.

Часто початком війни стає один постріл, смерть однієї людини, тоді вогонь конфлікту підтримується новими жертвами і між війною і миром виникає величезна прірва. Забігаючи наперед, скажу, що всі місцеві мешканці, з ким довелось поспілкуватись у Слов’янську, Сіверську та інших звільнених містах, дуже добре розуміють глибину вислову «Поганий мир кращий за будь-яку війну». Вони вже знають, хто і що стоїть за гаслами лідерів так званих ДНР та ЛНР. Вони побачили тих «бандерівців», якими їх залякували, закликаючи боронити Донбас зі зброєю в руках, і багато що в їхній свідомості стало на місця. Бо саме підрозділи однієї з механізованих частин, що дислокується на Заході України, визволили в минулий четвер Сіверськ, позбавили його мешканців від страху перед тероризмом і ризику бути вбитим за інакомислення. Мешканці міста, побачивши на центральній площі перед міськрадою військовослужбовців Збройних Сил України, поспішили до них, плакали, вклонялися і обнімали. І ніяка московська пропагандистська машина їх вже не переконає, що їхні оселі – одна з цілей для авіації та артилерії української армії, що на них ніхто не зважає, а їхнє життя нікого не цікавить. Адже вони побачили, хто підмінює поняття і відверто пропагує брехню, хто виявляє цинізм вищої проби, заміновуючи школи, примушуючи чоловіків воювати на їхньому боці під загрозою для їхніх сімей…

narodka.com.ua

Як два комроти Валерії Сіверськ визволяли

Відео дня

Попри те, що передова лінія вогню від Слов’янська, Краматорська, Артемівська відсунута на десятки кілометрів, нам перед дорогою до Сіверська радили обов’язково вдягнути бронежилети та їхати на максимальній швидкості. Ще проїжджаючи Харківщиною, ми милувалися, здавалося, безкраїми полями соняшнику з його неповторно чарівливим насиченим жовтим кольором, що на горизонті межував з яскравою блакиттю неба. Але на шляху від Слов’янська до Сіверська поля соняшнику вже сприймалися зовсім інакше. Тут вони можуть містити небезпеку. Додають тривоги і блокпости при в’їзді та виїзді з кожного населеного пункту, на кожному перехресті доріг, де військовики АТО ретельно перевіряють документи всіх водіїв, пасажирів та їхній транспорт. А ще – розбита та згоріла техніка терористів на дорогах та узбіччях. Зважаючи на напружені погляди військовиків, зняті із запобіжника автомати, активні роботи з інженерного укріплення блокпостів та їхнє посилення БМП та танками, особливо неподалік Сіверська, добре розумієш, що в цьому районі мир ще хиткий.

narodka.com.ua

Минаємо село Кіровське, останнє перед Сіверськом. Тут знову блокпост. Поки його охоронці чекають від командування дозволу на наше подальше просування, ми вийшли з машин. Військові негайно попередили: «На узбіччя не заходити, в цьому районі багато мінних пасток…».

- Коли наш підрозділ зайшов у Сіверськ, я відразу віддав наказ вивісити над міськрадою Державний прапор України. Прапороносцю дорогу прокладали сапери, бо на підступах до флагштока була встановлена розтяжка, – розповідає командир роти капітан Валерій Д.

За його словами, місто довелось атакувати з двох боків. Напередодні вперед пустили розвідників на мотоциклі та тракторі, в такий спосіб замаскувавши їх під місцевих мешканців. Коли вдалося зібрати максимум інформації про сили терористів та їхні позиції, атакували за підтримки артилерії. За інформацією з різних джерел, у місті базувався батальйон «Привид» чисельністю близько 400 осіб. На озброєнні мали кілька танків, БМП, зенітні установки на КАМАЗах, міномети, протитанкове озброєння.

- Схоже, вони повірили своїм лідерам, що в Україні немає боєздатної армії. Тепер, впевнений, вони іншої думки. Як ретельно не готувались, як не впирались, але наш підрозділ вигнав терористів з міста, завдавши їм відчутних втрат. І це при тому, що в них чимало професіоналів військової справи, зокрема російських офіцерів запасу. І в нас є беззаперечні підтвердження цього, – розповідає комроти Валерій Д. Додам, ми вкотре особисто побачили підтвердження того, що в так званих борців за незалежність Донбасу як озброєння, так і продовольство, лікарські препарати – російського виробництва, зокрема, підприємств Москви, Ставрополя.

- Нині ситуація в місті стабільна. Ми оточили його блокпостами, виставили їх і в центральній частині міста. Вода, газ є. Проблема з електропостачанням. Окремо мушу виділити проблему розмінування міста. Терористи замінували не лише дороги, узбіччя, але й будівлі, зокрема дитсадок. Також заміновані поля, а настав час жнив, – продовжує капітан Валерій Д.

narodka.com.ua

За оцінкою військових саперів, для повного очищення міста від небезпечних пасток знадобиться не менше місяця.

До речі, командира іншої механізованої роти, яка наступала на Сіверськ з боку села Закітне, теж звуть Валерієм. З цього напрямку його підрозділ атакував позиції терористів 10 (!) діб. За свідченням місцевих мешканців, оборонні позиції в цьому районі терористи будували майже три місяці.

- Коли зайшли в Закітне, в селі було не більше десяти місцевих мешканців. За три дні перебування в цьому пункті нашої роти в село повернулося ще близько 150 осіб. Коли хлопці приходили до місцевих по воду, сивочолі жінки, дякуючи нам, ставали на коліна і ладні були поділитися останнім, – розповідає комроти Валерій Н.

narodka.com.ua

За розповідями селян, озброєні чужинці залякували їх, принижували і навіть показово вбивали тих, хто кричав, щоб вони забиралися з їхнього села…

Попри те, що в Сіверську багато військової техніки, на його вулицях нині чимало місцевих з дітьми, але в їхніх очах немає страху. А ще кілька днів тому тут було зовсім інше життя…

- Чим більше місто наповнювалось терористами, тим менше ставало місцевих жителів. Першими почали виїжджати жінки з дітьми. В якийсь період здавалось, що місто наче вимерло, – розповідає господар одного з міських продовольчих магазинів Юрій. – Багатьох чоловіків силоміць примушували облаштовувати терористам оборонні позиції. Хто відмовлявся – били. Люди важко працювали фактично за хліб і воду. Деяких, особливо впертих, кудись вивозили. Досі невідомо, яка їхня доля. З 22.00 до 06.00 у місті була комендантська година. Хоча люди і вдень побоювались зайвий раз виходити з домівок…

Високопатріотична армія – переможна армія

Боротьба за цілісність та незалежність держави стає переможною, якщо вона є всенародною. Нині гасло “Народ і армія єдині!” як ніколи є актуальним. І військовослужбовці Збройних Сил України демонструють зразки патріотизму та відданості присязі. Це неабияк зміцнює довіру до війська в суспільстві. В цьому заслуга і окремих підрозділів українського війська, як, приміром, ці дві роти, що визволяли від терористів Сіверськ, і окремих людей.

21-річний Богдан П. з Луцька 7 місяців тому, відслуживши строкову, повернувся додому. Коли оголосили мобілізацію, прийшов до військкомату добровольцем, попри те, що в цивільному житті вже непогано влаштувався. Нині є одним з тих, хто визволяв Сіверськ від терористів. А в зоні АТО – з середини травня.

У день визволення Слов’янська від терористів у доньки Оксани Л. було день народження. Мама привітала донечку лише телефоном. Бо зараз вона не в рідному Києві. Оксана нині служить фельдшером у складі батальйону “Київ-1”, який виконує завдання за призначенням у Слов’янську. А кілька місяців тому вона надавала медичну допомогу активістам Майдану…

42-річний панотець Тарас з Дрогобича вже тиждень служить військовим капеланом у підрозділах, задіяних в АТО. До цього три місяці духовно підтримував військових, які виконують завдання в Херсонській області.

- В один з днів на серці закипіло. Допекли “сусіди”! І вирішив, що мушу підтримати тих, кому нині найважче, на кого український народ покладає найбільшу надіюя. Я батько трьох дітей і хочу, аби мої нащадки щасливо жили у великій, демократичній, незалежній Україні, а не шукали щастя за кордоном, – висловився панотець Тарас.

Помста віддалить мир

За словами окремих військових експертів, терміни проведення АТО значною мірою залежатимуть і від ступеня довіри мешканців Донбасу до підрозділів силових структур, задіяних в антитерористичній операції, це визначатиме і кількість втрат як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення.

В усі звільнені міста та населені пункти урядом України негайно направляється гуманітарна допомога, проводяться невідкладні заходи задля відновлення функціонування та інфраструктури, ведеться розмінування місцевості та об’єктів, відновлюються системні соціальні виплати, робота підприємств установ та організацій.

Значна кількість мешканців Донбасу активно допомагає силовим структурам України у виявленні залишених бойовиками місць зберігання зброї та боєприпасів, розташування мінних полів та вибухонебезпечних предметів, інформує представників влади про осіб, які активно підтримували та допомагали керівництву ЛНР та ДНР, НЗФ або брали участь у збройному протистоянні. Одночасно окремі з них закликають до розправи над активістами ЛНР та ДНР, учасниками незаконних збройних формувань, які залишилися в містах та населених пунктах. Крім того, висловлюються бажання щодо негайного знесення силовиками пам’ятників В.Леніну, іншої радянської та комуністичної символіки та перейменування вулиць з відповідними назвами.

- Ці громадяни України не розуміють, що такі дії у звільнених Збройними Силами України, іншими силовими структурами містах та населених пунктах уважно відслідковуються ідеологами ЛНР, ДНР, Російської Федерації та фактично підтверджують попередні ствердження останніх щодо «карального» характеру антитерористичної операції. Такі дії допомагають лідерам ЛНР, ДНР, незаконних збройних формувань підтримувати в населення окупованих територіях Луганської і Донецької областей страх за своє життя та свободу, формують недовіру до Збройних Сил України та інших силових структур. Отже, ці заклики сприяють широкомасштабним провокаційним акціям лідерів ЛНР, ДНР та Російської Федерації, – каже один з представників штабу АТО.

За словами офіцера, все це відслідковується представниками російських засобів масової інформації, а іноді і інспірується ними та активно висвітлюються в російських та міжнародних новинах. А з урахуванням того, що населення на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей перебуває під впливом виключно російських засобів масової інформації, то громадяни України, які мешкають на цих територіях, продовжують отримувати вкрай небезпечні для свідомості інформаційні ін’єкції провокаційного змісту.

Одночасно до них доводиться інформація про повністю зруйновані місця та населені пункти, де велися бойові дії, про тисячі загиблих їхніх мешканців, серед яких жінки та діти, про «зруйновані» підприємства промислової зони Луганської і Донецької областей.

Для підтвердження цієї брехливої інформації демонструється відео зруйнованої вулиці у Станиці Луганській, яку нібито бомбардувала українська авіація, або бетонний завод в м. Слов’янськ. Пересічному громадянину Луганська чи Донецька, безумовно, важко відрізнити наслідки ударів авіації від вогневого ураження мінометами, яке здійснили самі терористи. Тому так відеоролики значною частиною громадян окупованих областей України сприймаються як правдиві та сприяють поповненню лав незаконних збройних формувань.

А ще сили інформаційно-психологічних операцій противника використовують публічні висловлювання окремих військовослужбовців-учасників АТО щодо намірів помститися за загиблих товаришів. Жодним чином це не можна робити по відношенню до мирного місцевого населення.

Об’єктивно абсолютна більшість офіцерів, сержантів та солдатів українського війська демонструють доброзичливе ставлення до людей, яких вони звільнили від окупації незаконних збройних формувань, вони ризикують власним життям під час доставки гуманітарної допомоги в небезпечні райони та під час розмінувань об’єктів інфраструктури та територій звільнених міст та населених пунктів.

І ще про одне в цьому контексті. Практика показала, що частина населення звільнених міст та населених пунктів Луганської і Донецької областей, на жаль, не безпідставно побоюється, коли підрозділи Збройних Сил України залишають їхні звільнені міста та населені пункти, де залишаються деякі підрозділи добровільних військових формувань, батальйонів територіальної оборони, а іноді і деяких підрозділів Національної гвардії, що необґрунтовано вважають абсолютну більшість населення Луганської і Донецької областей зрадниками, посібниками московських політиків та вважають за допустиме відкрито висловлювати їм свою неповагу, як до осіб, котрі потребують покарання за свої злочини.

Така позиція гальмує настання миру та встановлення конституційного ладу у невід’ємній частині України – Луганській і Донецькій областях, поновлення довіри громадян України – мешканців цих областей до центральної влади та силових структур України, а також створення умов для досягнення духовної єдності всіх громадян України незалежно від мови, релігії, політичних переконань, географії проживання.

Роман ДРАПАК,

Вадим КОВАЛЬОВ (фото),

«Народна армія»

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся