У Донецьку, на посаді офіцера відділення з виховної роботи 156-го зенітного ракетного полку повітряного командування “Центр” Повітяряних Сил проходить службу старший лейтенант Світлана Дьячок. Вона - неодноразова рекордсменка Європи та світу зі стрибків з парашутом на точність приземлення, член збірних команд спортсменів-парашутистів України та Збройних Сил, майстер спорту міжнародного класу.
За плечима дівчини - понад 3000 виходів у “відкрите небо” на парашуті, два світових рекордів, один з яких й досі не залишається діючим та понад 50(!) чемпіонських титулів, здобутих на змаганнях різного рівня.
- Тендітна жінка з чоловічою характером та зразковим відношенням до професії “вартового неба”, а ще вона - приємний співрозмовник і грамотний офіцер, - саме так охарактеризував свою підлеглу командир військової частини полковник Олег Василенко.
Любов до неба корінній донеччанці передалася від її батька - військового авіатора підполковника запасу Миколи Дьячка. Він, до речі, своє захоплення стрибками з парашутом спромігся передати ще й матері дівчині - Любові Максимівні. Відтак не має нічого дивного у тому, що спортивна родина у складі однієї команди неодноразово заявляла про себе на обласних змаганнях.
Професійно цим видом спорту Світлана стала займатися вже у підлітковому віці на аеродромі Луганського аероклубу Товариства сприяння оброни України. А, після завершення середньої школи, вступ дівчини до Донецького державного інституту здоров’я, фізичної підготовки і спорту став цілком логічним.
Навчання у навчальному закладі вона поєднувала зі спортивними тренуваннями. Наполегливість, тренування і жага до спортивних перемог стали однією з передумов до того, що незабаром дев’ятнадцятирічну дівчину включили до складу збірної команди України з парашутизму. Серед кращих спортсменів нашої держави було чимало військовослужбовців Збройних Сил, які власне і спромоглися переконати студентку перейти на заочне навчання та одягнути однострій воїна-десантника 95-ї аеромобільної бригади.
Після чотирьох років служби на Житомирщині, дівчину було переведено до Винниці на посаду інструктора спортивної команди з парашутизму Військово-Повітряних Сил України.
- Ті часи були найуспішнішими у моїй спортивній кар’єрі, - пригадує старший лейтенант Світлана Дьячок. – З першими потепліннями і до перших морозів ми весь час проводили на аеродромах, вже виступаючи або готуючись до міжнародних змагань. Але і ті фізичні навантаження не завадили мені здобути другу вишу освіту за спеціалізацією “практична психологія”. У особистому житті також відбулися зміни - я зустріла своє кохання, а невдовзі народився син Тарас.
Аби отримати офіцерські погони дівчині довелося на деякий час перевестися до Державної прикордонної служби України, де посади спортсменів були офіцерськими. А згодом, повертаючись до лав Збройних Сил, вона виявила бажання проходити службу на рідній Донеччині.
Відстоюючи честь країни на міжнародних змаганнях у Чехії в 2007 році та два роки потому у Російській Федерації, Світлана ставить два світових рекорди зі стрибків на точність приземлення.
- На парашуті типу “Крило”, з яким працюють усі спортсмени-“снайпери”, я з висоти 1000 метрів 10 разів приземлилася у коло розмір якого трохи більше за монету у п’ять копійок. Кількість балів, набраних мною, була найбільшою серед усіх результатів. Щоправда, згодом мою снайперську влучність подолали. Проте, світовий рекорд здобутий двома роками раніше й досі рахується за мною, - говорить дівчина.
За кількістю спортивних перемог за один рік, Світлану нагороджували почесним званням «Кращий парашутист України» у 2005, 2006 та 2007 роках. До речі, цей титул виборювався як серед жінок, так і чоловік одночасно. А отже Світлана спромоглася у цьому змаганні залишила поза собою чимало представників й сильної статі.
Свого тринадцятирічного сина Тараса, Світлана теж долучає до активного спортивного життя. Приміром, вже у шість років хлопчик виконав свій перший стрибок з парашутом в тандемі з мамою-інструктором. Щоправда, зараз хлопець здобуває більше перемог у іншому виді спорту - легкій атлетиці.
Однак, не лише синові та спорту присвячує життя Світлана Дьячок. Про це мало кому відомо, але вже понад 10 років, вона у вільний час береться за голку з ниткою та вишиває хрестиком малюнки на тканинах. Тематика аматорських робот художника пов’язана із тваринами та пейзажами природи. До речі, зараз у її творчій колекції вже понад тридцять робіт.
- За своїми службовими обов’язками, старший лейтенант Світлана Дьячок відповідає за виховання військовослужбовців, як патріотів, готових до захисту повітряного простору держави. При цьому, таким методом виховання, як “особистий приклад”, вона володіє бездоганно. Адже її службовим та спортивним успіхам може позаздрити будь-хто, - говорить заступник командира полку з виховної роботи підполковник Микола Баутін.
На найближчу перспективу Світлана поставила собі завдання – здобути перемоги у двох міжнародних змаганнях, які вже цього літа відбудуться у Китайській Народній Республіці та Україні. А на наступний рік її плани ще більш амбітні – вибороти титул чемпіонки Олімпіади серед військовослужбовців-парашутистів армій різних країн, що відбудеться у столиці Південної Кореї.
То ж, хай щастить тобі, Світлано! Адже таким, як ти, завжди просміхається фортуна!
