Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства оборони України, на аеродромі Ман в Республіці Кот-д’Івуар оперативна група Міністерства оборони України та керівний склад 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії провели рекогносцировку.

Головною метою стало ознайомлення з ходом підготовки базового табору та аеродрому до введення туди авіаційної групи зі складу 56-го ОВЗ  для участі України в Операції ООН у Кот-д’Івуарі та транскордонних операціях у рамках міжмісійного співробітництва між Місією ООН у Ліберії та Операцією ООН у Кот-д’Івуарі.

На аеродромі українську групу зустрічали представники Операції ООН у Кот-д’Івуарі: заступник начальника об’єднаних служб тилу полковник Кумар, начальник авіації Чарльз Амоссоу, командир піхотного батальйону «Бангладеш» полковник Шакіл.

Відео дня

Попередньо до складу окремої авіаційної групи увійдуть три вертольоти Мі-24 та понад 30 військовослужбовців із складу 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії. Українські вертолітники під стягом ООН виконуватимуть завдання з патрулювання західних та північних кордонів країни, проведення повітряної розвідки маршрутів руху військ ООН у Кот-д’Івуарі, супроводження конвоїв у віддалені прикордонні райони. Водночас миротворці здійснюватимуть авіаційну підтримку наземних військ ООН у проведенні операцій.

«На даний час триває поетапне будівництво військових об’єктів: аеродрому та автономного базового табору для українських миротворців поблизу населеного пункту Ман», – розповів командир 56-го окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії військовий льотчик 1 класу полковник Петро Пліс.

Адміністрація Операцій ООН у Кот-д’Івуарі приступила до обладнання аеродрому необхідними об’єктами. Будується станція заправки авіаційним пальним, встановлено тимчасовий командно-диспетчерський пункт управління польотами, монтуються тимчасові адміністративні приміщення, встановлюються контейнери для зберігання боєприпасів.

Тривають будівельні роботи і в базовому таборі. Так, вже розгорнуто шість житлових модулів, кожний на шість кімнат. Встановлено п’ять санітарних модулів для забезпечення санітарно-гігієнічних потреб особового складу, побудовано одне окреме приміщення під виробничі цехи для приготування їжі, встановлена свердловина для забезпечення водою тощо.

Представники української групи під час перебування на об’єктах з’ясували для себе реальний стан справ, зокрема, що саме потрібно для автономного життєзабезпечення миротворців. Особливо вони звертали увагу на проблемні сторони та визначали шляхи їх вирішення.