Вівторок,
31 травня 2016

«Цифра» в суворих умовах бойових дій

Управління військами в зоні антитерористичної операції здійснюється за допомогою сучасних цифрових засобів зв’язку, адже поштовх до стрімкого переходу на «цифру» був продиктований життям.

Армія переходить на цифрове обладнання / Міноборони України
Армія переходить на цифрове обладнання / Міноборони України

Перед подіями на Сході країни війська зв’язку Збройних Сил України використовували переважно застарілі аналогові системи, тож побачити «цифру» в польовій тактичній ланці управління було практично неможливо.

З акцентом на АТО

У березні, коли материковій частині України загрожувало російське вторгнення з території Криму, на півдні країни було розгорнуте потужне оперативне мобільне угруповання (ОМУ). Для управління військами в ньому використовувались одночасно як аналогові, так і цифрові засоби зв’язку. Проте з початком АТО акцент був зроблений тільки на застосування сучасної цифрової апаратури.

Щоб приховати місце дислокації

За словами начальника зв’язку 8-го армійського корпусу СВ ЗС України полковника Ігора Савчука, використання аналогових засобів зв’язку, які передбачали прив’язку до ліній «Укртелекому» було відразу відкинуте. Причиною стало те, що практично всі лінії зв’язку цього підприємства проходили через Донецьк та інші міста, що контрольовані терористами.

— Застосування радіорелейних та тропосферних станцій ми також звели до мінімуму. По-перше, на їхнє розгортання потрібно багато часу, що впливає на термін готовності пункту управління до роботи. По-друге, підняти високу щоглу з антенами в умовах, коли позиції українських військ і особливо пунктів управління ретельно відслідковувались і піддавалися обстрілам, означало демаскувати і піддати небезпеці місце свого розташування. За тих же причин ми намагались відмовлятись від розгортання вузлів зв’язку, до яких входили апаратні старого парку. Великий вузол зв’язку з безліччю машин становить помітну ціль, знищення якої фактично унеможливить процес управління, — розповідає офіцер.

Частина ліній Укртелекому проходить через Донецьк / УНІАН
Частина ліній Укртелекому проходить через Донецьк / УНІАН

Ставка на супутниковий зв’язок

Не останнє значення мало й те, що для охорони системи зв’язку (ліній, станцій та вузлів), побудованої старими аналоговими засобами, необхідно було залучати певну кількість особового складу. А в умовах бойових дій, де кожен боєць важливий, командири дозволити собі таку розкіш не могли.

Саме тому військові зв’язківці віддавали перевагу здебільшого застосуванню сучасних малогабаритних станцій супутникового і транкінгового зв’язку. Тим паче, що Генеральний штаб ЗС України всіляко підтримував таку ініціативу і намагався максимально забезпечити війська сучасними засобами.

Основним зв’язком між пунктами управління штабів, військових частин та окремих підрозділів, що діють у зоні АТО, став супутниковий. Компактні станції легко транспортуються й досить швидко встановлюються та налаштовуються. При цьому якість зв’язку, яку вони забезпечують, є високою. По зашифрованих супутникових каналах військові організували як телефонний зв’язок, так і передачу документованих повідомлень.

Транкінгові радіостанції

— Дійсно, старого телеграфу із великими і шумними апаратами, телеграфістками і клейкою стрічкою в зоні АТО не знайдеш, — з усмішкою говорить начальник зв’язку 8-го АК. — Та й оперативність цього виду зв’язку — не для сучасної війни, коли обстановка може швидко змінюватись.

Всередині ж військових формувань почали активно використовуватися транкінгові радіостанції. Ефективність застосування цих засобів пов’язана насамперед з невеликими габаритами і стійкістю до перешкод. Крім того, за потреби ці станції дозволяють зв’язатись з вищими штабами за допомогою спеціальних ретрансляторів.

Начальник зв’язку 8-го армійського корпусу СВ ЗС України полковник Ігор Савчук:

— Необхідність стрімкого переходу на нові засоби зв’язку була продиктована передусім обстановкою, що склалась у зоні АТО. На Херсонщині ми ще могли застосовувати аналогове обладнання, адже територія, на якій розгорталась система зв’язку, була повністю під контролем наших військ. Проте під час заходу до зони АТО використання старих систем зв’язку припинялось, адже в тих умовах це було недоцільним та неможливим з позицій безпеки, мобільності й оперативності системи управління військами.

Навчає поле

Однак такий стрімкий перехід на цифрові засоби створив і певні проблеми.

— Ми зіткнулися з браком навченого особового складу. Адже система бойової підготовки була зорієнтована саме на вивченні тих засобів, які стоять на озброєнні, а це практично всюди — старі аналогові системи, — розповідає полковник Ігор Савчук. — Особливо нестача фахівців була притаманна підрозділам, що формувались за мобілізацією. Виникали ситуації, коли в зону АТО направлявся, наприклад, щойно сформований територіальний батальйон, а засоби зв’язку вони отримали за день-два до відправки. От і доводилось спрямовувати в частини та підрозділи офіцерів з відділу зв’язку, щоб вони на місці проводили налаштування обладнання та навчали зв’язківців.

У резерві — техніка старого парку

Та все ж повністю відмовитись від техніки старого парку в зоні АТО не змогли. Це стосується вже згаданих радіорелейних та тропосферних станцій, які застосовуються для побудови резервних ліній зв’язку, та радіостанцій, які дозволяють зв’язуватись на великих відстанях.

— Їх просто нічим було замінити, — стверджує офіцер. — Але використовували ми їх обмежено і тільки там, де дозволяла безпекова обстановка.

До речі, саме ці засоби піддавалися потужному впливу систем радіоелектронної боротьби противника, що діяли проти українських військових з території Російської Федерації.

— Уявіть собі, були ситуації, коли ми не могли зв’язатись по радіо на коротких хвилях на відстані до 60 кілометрів. І це радіостанціями, які дозволяють тримати зв’язок на відстані до тисячі кілометрів! Ефір був настільки «забитий» засобами РЕБ, що практично на кожній частоті була потужна перешкода.

REUTERS
REUTERS

У суворих умовах війни набуває актуальності не тільки питання переоснащення війська сучасними засобами зв’язку, а й проблема збереження дорогого обладнання.

— Пункти управління частин та підрозділів Збройних Сил у зоні АТО регулярно піддавалися артилерійським обстрілам противника. Тому цифрові засоби зв’язку неодноразово пошкоджувалися. Відновлення систем управління здійснювалося в найкоротші терміни, — розповідає полковник Ігор Савчук. — Тому, наприклад, керівником нашого сектору «Д» з прибуттям у кожний район розгортання пункту управління обов’язково вживались всі заходи щодо грамотного та ефективного їхнього розміщення на місцевості. Мається на увазі розосередження на відповідних відстанях, обладнання в інженерному відношенні, особливо — максимальне укриття в підготовлених капонірах та всебічне маскування.

У підсумку є всі підстави стверджувати, що дії зв’язківців у зоні АТО дали позитивний результат. Адже з початку проведення антитерористичної операції вони практично не мали фактів знищення засобів зв’язку під час артилерійських обстрілів, зокрема з систем залпового вогню. Фахівці зв’язку ніколи не забувають кілька важливих понять, що характеризують функціонування систем зв’язку, такі як «безпека», «стійкість», «живучість», «надійність». При цьому роблять акцент саме на надійності, адже добре розуміють значення надійного зв’язку в системі управління військами в сучасних умовах.

Матеріали сторінки підготував Роман Туровець, «Народна армія»

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку